Друкований пряник

Здавна пряники вважали улюбленими ласощами. Колись до свят спеціально випікали різні пряники. Наприклад, до Нового року випікали пряники у вигляді птахів і звірів. Ці ласощі служили їстівними прикрасами новорічних ялинок. До весняних свят випікали жайворонків, як символ природи, що пробуджується. Пряники прикрашали складними візерунками і подавали до столу царським особам, дарували до свят.

Печатні пряники виготовляли з допомогою дерев'яної форми - пряникової форми (дошки). Пряникова форма - це дошка, вирізана з деревини певних порід, з вирізаним в ній зворотним рельєфом (контррельєфом). Чим глибше контррельєф, тим об'ємніше та товше буде пряник. Майстри при виготовленні пряникових дошок віддавали перевагу клену, горіху, груші, березі, липі. Майстер, ріжучий пряникову дошку, повинен досконало володіти прийомами виїмчастої різьби. До того ж йому необхідно володіти просторовою уявою, щоб представляти, як буде виглядати малюнок після відбитка на тісті.

Різьбярі вирізали дошки для печатних пряників не тільки в єдиному екземплярі, але і для декількох пряників відразу. Так, наприклад, вяземські пряники виготовлялися за допомогою дошки, де було до п'ятдесяти візерунків для відбитка. Візерунки були розділені заглибленням, за яким після випічки і розрізали печатний пряник на кілька частин. У підсумку виходили невеликі прямокутні печатні пряники.

Пекарі намагалися замовляти дерев'яні форми кращим різьбярам. Адже краса печатного пряника залежала від їх фантазії і таланту.

Традиції старих майстрів не забуті і в наші дні. Наші печатні пряники - яскраве тому підтвердження.